Із політичних та особистих спонук переїхала Вікторія Шиняєва на волинську землю і, оселившись у селі, дивує своєю працьовитістю і творчістю.
Привітна, безпосередня, щира – саме такою побачила Вікторію Миколаївну Шиняєву. Зустріч наша була випадковою. Приїхавши до села Володимирівка з іншою метою, почула про Вікторію Шиняєву і просто не могла не познайомитися з цією дивовижною жінкою. Було приємно, що пані Вікторія вітала українською мовою, хоч акцент людини, звиклої розмовляти російською, все ж помітно відчувався.
Усього чотири роки (із 2016-го) мешкає пані Вікторія разом з чоловіком В’ячеславом Борисовичем у Володимирівці, де купили собі хату. І за цей короткий час перетворилися на справжніх волинських господарів.
Вікторія Миколаївна народилася в 1971 році в Донецьку, закінчила Донецький інститут торгівлі, де отримала диплом інженера-технолога з приготування їжі. Трудову діяльність розпочала управляючим директором нічного клубу «Фреш». А потім почалися драматичні події на сході України.
- Ми всі – різні. Ви народилися тут, у Західній Україні, ми – у Східній, але живемо в одній державі. Ми – один народ, а тому повинні бути разом, незважаючи на різну психологію, ментальність, історичний розвиток, - висловлює свою думку пані Вікторія.
Попри свої патріотичні погляди, пані Вікторія не відразу наважилася покинути рідну землю, адже під Маріуполем залишалися мама і сестра – дорогі люди. Основним мотивом переїзду стало особисте життя єдиного сина Сергія. Через інтернет Сергій познайомився з дівчиною з Володимира-Волинського, і, як кажуть у нас в народі, пішов у зяті. А батьки, щоб не розлучатися із сином, продали все, що придбали, переїхали на Волинь і купили хатину у Володимирівці.
- Назад на Донеччину повертатися не хочу, - ділиться Вікторія Миколаївна. – Тут у мене син і внук, тут знайшла хороших сусідів, нових знайомих і щирих друзів, а головне – люди тут душевні і дуже добрі.
Можливо, благодатна аура волинського краю має такий вплив на пані Вікторію, що у ній прокинулась дивовижна майстерність до випічки. Вона зізнається, що, незважаючи на освіту технолога з харчування, ніколи кондитерськими виробами не займалася. Закликавши всю свою багату фантазію, стала випікати торти небаченої краси і неперевершеного смаку. У творчому доробку майстрині є вже класичні вироби, які користуються особливим попитом у замовників. Це торти «Шварцвальд» («Темний ліс»), «Молочна дівчинка», «Снікерс», різні наполеони, медовики. А які милі зайчики, котики, песики та інші кумедні звірятка прикрашають ласощі для діток! Тут і в дорослих слинка мимоволі котиться. Освоїла Вікторія Миколаївна мистецтво випікання пасок і оздоблює їх оригінальним декором. Очевидно, допомагає любов до малювання, яким захоплювалася в дитинстві. І вже пробує пекти короваї.
- У нас на сході короваїв не печуть, - каже пані Вікторія. – Там кожному гостеві випікають шишечки. Короваї – це дуже красива традиція в західноукраїнському мистецтві випічки.
І як професіонал, і просто як хороша господиня Вікторія Миколаївна дуже любить готувати й часто тішить свою родину не тільки смачною випічкою, а й іншими стравами. До речі, сама пече хліб, до того ж з власного борошна з пшениці, яку сіють на присадибній ділянці. А ще на 40 сотих землі сіють сою, садять городину. В господарстві є кури звичайні та бройлери, кізонька. Уродженці степового краю Вікторія Миколаївна та В’ячеслав Борисович закохалися в ліс, який зеленіє поруч. «Полювання» на грибочки переросло у найкращий спосіб відпочинку.
Коли завітала до Вікторії Миколаївни, побачила пишні хризантеми. Як виявилося, господиня просто обожнює квіти. Влітку її оселя нагадує райський куточок. Красуються навколо будинку флокси, лілії, півонії. Жінка сама висаджує туї і доглядає за ними.
А відкриття ще одного таланту Вікторії Миколаївни було попереду. Наближаючись до оселі Шиняєвих, звернула увагу на незвичний, естетично приємний дизайн стін. Була вражена, що пані Вікторія це зробила власними руками.
- Це арт-бетон, особливий вид дизайну, що нагадує деревину, - розповіла господиня обійстя. – Я захопилася ним і прагну багато що переробити у своїй оселі. Це дуже творча робота. Тут також необхідна фантазія.
Вікторія Миколаївна продемонструвала підставки для квітів, які зробила сама, але найбільша її гордість – це вхідні двері до льоху. Враження таке, наче стоїш перед входом у казкове підземелля.
Любить Вікторія Шиняєва шити і в’язати. Взагалі дивуєшся, звідки черпає час і натхнення ця майстриня. Та, мабуть, так влаштована її душа, бо саме вона – наша сутність і джерело творчості.
Антоніна Булавіна, с. Володимирівка, Зимнівська ОТГ
Коментарі