Незадовго до війни з росією Богдана Синиця, мешканка Нововолинська, відкрила онлайн-магазин. Перед тим працювала продавцем-консультантом у магазині побутової техніки, з якого звільнилася, щоб започаткувати власний бізнес. Для цього винайняла приміщення, де люди могли оглянути речі, що продавала Богдана у новоствореному онлайн-магазині. Вона каже, наразі працювати немає можливості, тому зайнялася волонтерством і допомагає нашим захисникам.
- До війни у магазині я продавала закордонний брендовий одяг, - розповідає Богдана. – Також у нас можна було придбати фірмові парфуми. Тільки почали заробляти, стали надходити перші прибутки з нової справи, як у нашу країну прийшла повномасштабна війна. Ми з чоловіком одразу припинили торгівлю, звільнили приміщення, забрали усі речі. Чоловік займався детейлінгом автомобілів, але наразі через бойові дії повернувся на попередню роботу і зараз доставляє різноманітні замовлення у Нововолинську. Водночас, відклавши наш бізнес до перемоги, ми стали займатися волонтерством.
Почалося все з того, що батько Богдани став служити у роті швидкого реагування, де хлопці, які теж там опинилися, потребували елементарних речей: термобілизну, форму та берці, а також бронежилети, каски і розгрузки.
- Спочатку ми виставили рахунок, люди почали перераховувати кошти, і ми купували усе необхідне для роти охорони. Згодом, коли придбали для хлопців форму, стали допомагати усім, хто зараз перебуває на передовій, - зазначає волонтерка.
Серед підопічних Богдани, окрім наших хлопців із 14-ї ОМБр та 39-го ЗРП, є й військові 56-ої ОМПБр, 43-ої ОАБр і 131-го ОРБ.
- Зараз ми допомагаємо деяким підрозділам цих бригад. Закуповуємо для них форму, бронежилети, розгрузки, павербанки, рюкзаки, термобілизну, тепловізори і дрони, - розповідає волонтерка. – На щастя, наразі продукти і засоби гігієни до нас приносять самі люди, зокрема й із місцевих церков, знайомі. Тому ми ці речі не закуповуємо.
Як каже Богдана, самотужки займатися волонтерством нереально важко, тому в неї є невеличка команда: її чоловік Рувим, Ірина Мосорук із чоловіком Михайлом та інші друзі. І вони спільно взялися до роботи. Щодня від початку війни перебувають на складі з ранку до ночі. Але, як зазначає Богдана, у порівнянні з тим, як доводиться нашим хлопцям на передовій, то це не так складно.
- Команда невелика, але ми працюємо. Добрі знайомі для нашої волонтерської діяльності надали склад. Люди, які тут працюють, нам також допомагають, - розповідає Богдана. – Окрім цього, тісно співпрацюємо з перевізниками та водіями. Окремо зазначу, що з продуктами допомагає спорткомплекс із Володимира, а також їхні водії відвозять і привозять необхідні речі. А загалом ми співпрацюємо з багатьма людьми і разом допомагаємо нашим захисникам.
Протягом усього часу волонтерства ця невеличка команда забезпечила обмундируванням понад пів тисячі наших солдатів.
- У перші дні було надто важко. Ми не знали за що братися. До нас стали звертатися по допомогу багато людей. Починали з маленького, але згодом ця справа все росла і росла, - розповідає Богдана. – Спочатку працювали у гаражі, там усе зберігали. Потім нам надали склад. Значно легше ставало, і набиралися сил тоді, коли бачили, що ми потрібні нашим хлопцям. Це перебивало емоції під час відчаю. Ми розуміли, що допомагаємо, і намагалися тримати себе в руках, аби бути максимально корисними і зробити якнайбільше для захисників.
Як зазначає волонтерка, вони командою безпосередньо самі їздять до хлопців. Коли ж бачать вдячність солдатів за їхню допомогу, це надихає і надає нових сил для подальшої праці.
- У більшості випадків ми працюємо за запитами від наших військових. Є зв’язки із командирами підрозділів, із самими солдатами. До нас звертаються зі списком усього необхідного. А тоді ми намагаємося за цим запитом усе зібрати. Звичайно, продукти у нас завжди є. А такі речі, наприклад, як тепловізор, необхідно шукати і привозити із-за кордону, - каже Богдана.
Вона зазначає, що дуже велика фінансова підтримка надходить від звичайних жителів нашого краю, за що команда їм безмежно вдячна. Також допомагають українці, які перебувають в інших країнах. Кожен допомагає чим може.
- Люди дійсно нас підтримують, і завдяки їм ми можемо усе закуповувати. За увесь час нашого волонтерства ми витратили вже понад 600 тисяч гривень на допомогу нашим захисникам. Це все профінансували люди, довіривши нам свої кошти. Якби не вони, то ми б не мали можливості допомагати військовим, - зазначає моя співрозмовниця.
Богдана та уся команда волонтерів упевнені у нашій спільній перемозі через те, що усі змогли об’єднатися заради України. Після повернення хлопців з передової, каже волонтерка, вона буде намагатися спокійно жити далі.
- Після перемоги ми усі відбудовуватимемо наше життя, нашу країну, а також інші міста, які були зруйновані окупантами, - каже Богдана. – Будемо допомагати тим людям, які залишилися без даху над головою, як і зараз допомагаємо тим, хто знайшов прихисток у нашому місті. Однозначно, що війна змінила кожного українця. Наші думки стали іншими. І це принесе неабияку користь для усіх нас.
Не лише Богдана та її команда працюють заради нашої спільної перемоги. У наших містах є величезна кількість тих, хто допомагає військовим, переселенцям, усім постраждалим, а також тваринам, хто жертвує свої сили, час і кошти. І якщо хтось ще не мав змоги долучитися до цієї справи, то це можна зробити у будь-який момент.
Доєднатися до команди волонтерів, перерахувавши кошти, можна за такими реквізитами:
Картка «ПриватБанку» 4149 4991 2818 9964 (Синиця Богдана / Synytsia Bohdana);
PayPal: [email protected];
Перерахувавши на рахунок IBAN: UA 4130 5299 0000 0262 0875 1961 420.
Олексій Біянов
Коментарі