Поїздка до Бубнова – це для мене як для журналіста, так і просто для людини – завжди свято. Я постійно тут знаходжу цікаві теми для розповідей, радію зустрічі з цікавими людьми. На весь район відомі бубнівські традиції. Тут завжди оригінально проводять дні села, різдвяні вертепи, славляться коровайницями, вишивальницями, місцевими поетами Інколи просто вражає безмежна багата фантазія жителів Бубнова.
Ось і нещодавно бубнівчани здивували черговим шедевром своєї народної скарбниці. У місцевому Центрі активності громадян була організована виставка ікон, вишитих бісером. Ініціатором і організатором виставки стала керівниця Центру Алла Войтюк.
Мистецтво вишивання бісером зародилося у Стародавньому Єгипті. Саме там бісер виготовляли із кольорового скла – басери. Від чого і походить його назва. Найбільшого розвитку виготовлення виробів із бісеру набуло у Венеції у Х ст. Секрет виробництва тут прирівнювався до державної таємниці. За її розкриття, скляні майстри засуджувалися до смертної кари. Багато майстрів роз’їхалися по різним італійським містам та відкрили свої майстерні з виготовлення бісеру та стеклярусу. У XV столітті такі майстерні вже з'являються у Німеччині та Франції. Здавна було відомо склоробство і на Київській Русі, про що свідчать розкопки давніх курганів і городищ, а також письмові джерела.
Нині найбільшими виробниками бісеру є Чехія, Тайвань та Індія. Найякіснішим вважається японський бісер, він є і найдорожчим. Бісерній справі у Чехії властива велика різноманітність сортів, квітів і форм у поєднанні з більш доступною ціною.
Проте українським жінкам завжди було властиво вкладати власний, національний колорит у вишивання бісером. Окрім звичайних вишивок, наші майстрині майже до класичного стилю піднесли вишивання бісером ікон. Саме таку вишуканість, тонкість смаків глибоке розуміння божественного зображення і побачили відвідувачі бубнівської виставки у роботах майстринь.
На виставці були представлені роботи відомих вишивальниць Руслани Мурашової, Оксани Артемук, Людмили Климонюк.
Як розповіла кореспондентці пані Алла Войтюк, нині, коли в Україні війна, виставка образів має велике як духовне, так і символічне значення. Працюючи над іконою, майстрині одночасно вкладали у свою працю і молитву до Богородиці, до Сина Божого, до святих апостолів про захист і збереження життя наших воїнів. Такі молитви є дуже дієвими. Вони підтримують дух наших захисників. Так, наприклад, брат Руслани Мурашової В’ячеслав, який воював в знаменитій бригаді «Да Вінчі», залишився без ноги. Проте він вирішив, що і надалі воюватиме навіть з протезом.
На жаль, зустрітися з усіма вишивальницями не пощастило. Але своїми думками поділилася Оксана Миколаївна Артемук, яка працює в дитячому садочку, що розміщений поруч з Центром.
- Вишивати я навчилася з дитинства. Моєю вчителькою була бабуся. Саме вона навчила мене вишивати гладдю, хрестиком. Першими моїми самостійними роботами стали рушники, на яких я зображала квіти, візерунки, пейзажі. Одну свою вишиванку із зображенням святого Миколая вишила для синочка. Потім удосконалювала свою майстерність тим, що виготовляла новорічні прикраси на ялинку, віночки, а також прикраси на свічники. – розповіла пані Оксана.
Свій талант ця жіночка як помічник вихователя використовує і в професійній діяльності у дитячому закладі. Дітки залюбки спостерігають, як малює їх наставниця. Прикраси майстрині, зокрема зі стрічок, використовуються для прикрашення храму. У Оксани Миколаївни вже переймає досвід і племінниця Тетяна Литвинчук.
Слід сказати, що пані Оксана виросла в талановитій родині. Майстерність вишивки була надбанням жінок її роду. А брат – Руслан Литвинчук – відомий у Бубнові поет, творчість якого відома багатьом жителям Зимнівської громади. Нині Руслан служить в ЗСУ.
Та все ж не менше, ніж слова, розповіли про своїх майстринь їх ікони. Чомусь створилося враження, що перебувала не у сучасному приміщенні, а в дивовижному, билинному світі, що наблизилася до чогось незвичайного, величного й одночасно неосяжного для людського розуму, але саме в тому недосяжному світі знаходить спокій жива – так, так, жива! – людська душа, яка знаходить примирення з Богом.
Антоніна Булавіна, с Бубнів Зимнівська ОТГ
Коментарі