42 роки присвятила вихованню дітей у ЗДО «Дзвіночок» Галина Клецельман, про яку з любов’ю і повагою згадують колишні вихованці і говорять сьогоднішні.
Галина Павлівна не любить акцентувати увагу лише на собі. Напевно, тому, що, крім особистого, у неї є ще одне життя, яке цінує не менше, – виховання дітей-дошкільнят. 42 роки вона присвятила професії вихователя дошкільного навчального закладу. В трудовій книжці зроблений один-єдиний запис: «Дитячий садок «Дзвіночок». Молодим педагогом прийшла Галина Павлівна у цей заклад. Тут її привітно зустрів колектив на чолі з Надією Король, з якою досі підтримує дружні стосунки. А скільки маленьких дитячих доль пройшло через її серце і душу! Колишні вихованці часто зустрічають свою наставницю на вулицях міста, щиро вітаються, поринають у спогади. Чимало її вихованців уже приводять у садочок своїх дітей і навіть онуків. І, здається, що все починається спочатку.
- Я почуваюся дуже щасливою, бо люблю дітей і цю любов можу віддати їм. Для мене садок – це моє життя, моя друга домівка, а колектив – дружній, творчий – моя друга сім’я. Кредо колективу – добросовісне і відповідальне ставлення до дітей. Турботу вихователів про діток розділяють і помічники. Без перебільшення можна сказати, що це незамінні люди в садочку. А скільки задоволення отримують дітки від страв, які готують наші кухарі. Взагалі всі члени колективу на чолі з директоркою Тетяною Плисюк дбають про комфортне перебування дітей у нашому закладі, - ділиться Галина Павлівна.
На її очах не тільки зростали покоління володимирчан. Змінювався відповідно до вимог часу і сам садок. Нині це сучасний, з гарним дизайном, забезпечений всіма необхідними для розвитку дітей засобами заклад дошкільної освіти. Вихователі постійно шукають нові методи і форми роботи з дітками. В цьому плані велику роль надають методисти закладу. На допомогу приходить і досвід колег, а Галини Павлівни – у першу чергу. Проте сама вона стверджує, що надзвичайними методами не володіє. І все ж є певні нюанси в роботі, які властиві тільки їй.
- У мене є правило: ніколи не брати із собою на роботу особисті проблеми, - каже вихователька. – Коли підходжу до воріт садочка, всі проблеми кладу в уявну скриню і залишаю зовні, адже від мого настрою залежить і атмосфера в моїй групі «Сонечко». Маленькі «сонечка», наче індикатори, відчувають мій настрій та мої думки. Буває так, що навіть цікавляться, чи нічого поганого в мене не трапилось, і засмучуються, якщо не вдається пригасити смуток мені. А тому до дітей потрібно йти з чистою душею.
І ще одне правило є у цієї мудрої жінки. Незважаючи на те що проживає Галина Павлівна далеко від садочка, додому вона завжди повертається пішки. Скоротити шлях допомагає аналіз прожитого дня. Вихователька розмірковує над тим, що не вдалося здійснити, які помилки і чому були допущені, складає плани на майбутнє. А ще вона живе в постійному очікуванні нового, що надихне на нові успіхи та досягнення.
Велике значення в роботі вихователя має індивідуальний підхід до кожної дитини. Найважче працювати з малюками, які вперше переступають поріг садочка. Це, як правило, маленькі діти, які бояться розлучитися з матусями, залишитися з чужими людьми. Добре слово вихователя, лагідний погляд, запевнення в тому, що ввечері мама чи тато обов’язково забере додому, витирають слізки з дитячих очей. Але минає небагато часу, і малюки вже з нетерпінням чекають зустрічі з улюбленою вихователькою. Світ, що оточує, знову здається казковим і незбагненним. Прогулянки на свіжому повітрі, мандрівки в таїну природи Галина Павлівна завжди поєднує з цікавими бесідами. «Чи чуєте ви, що нам шепоче осінь?» - запитує своїх вихованців.
- Я дуже щаслива людина, щаслива тим, що батьки довірили мені найцінніший скарб – своїх дітей, їхнє здоров’я, життя і розвиток, - посміхається Галина Павлівна.
І погляд її світиться щастям.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський
Коментарі